Мета: (а) з’ясувати особливості створення і функціонування
театру „корифеїв”;
(б) розпочати ідейно-художній аналіз твору „Сто
тисяч”;
(в) розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне
мислення, увагу, пам’ять, спостережливість;
(г) виховувати почуття пошани до писемницької та
театральної діяльності митця, засудження бездуховності як прояву зла у житті
людини.
Цілі: Учні знатимуть:
–
яким було життя
селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце у 80-90 роках ХІХ
ст.;
–
як ставиться
головний герой твору до світу, до себе, своєї життєвої ролі;
–
актуальність
твору.
Учні вмітимуть:
–
робити висновки,
узагальнювати кругозір, світогляд;
–
визначати
композицію драматичного твору.
Тип уроку: Урок поглибленого опрацювання
художнього твору.
Обладнання: текст твору, завдання для роботи у
групах; картка із
визаченими
учителем цілями уроку та домашнім
завданням.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
Забезпечення
мотиваційної готовності (Обмін враженнями).
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Попередньо клас був поділений на 2
групи – „Літературознавці” (опрацьовували творчий шлях), „Біографи” (життєвий
шлях І.Карпенка-Карого). Пропоную літературну вікторину „Корифей” театру –
І.Карпенко-Карий.
|
Літературознавці
(картка)
|
Біографи
(картка)
|
|
Чи згідні Ви?
| |
|
1. І.Карпенко-Карий написав 18 п’єс (так)
2. У своїх творах Іван Карпович
виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до
хижаків-капіталістів (так)
3. Писати почав Іван Карпенко-Карий ще
у Бобринцях, навчаючись в університеті (ні)
4. Перша назва комедії „Сто тисяч” –
„Гроші” (так)
5. Роль Герасима Калитки виконав Панас
Саксаганський, рідний брат письменника (ні)
6. Літературний псевдонім Івана
Тобілевича – Герасим Калитка (ні)
|
1. І.Карпенко-Карий народився на
Сумщині (ні)
2. На одинадцятому році життя
майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі (так)
3. Коли Іванові було 14 років, батько
влаштував його працювати секретарем у повітовому суді (ні)
4. Під наглядом поліції Іван Карпович
перебував, коли жив у Бобринцях (ні)
5. Освіта
І.Тобілевича 3 класи (так)
6. Письменник три довгі роки прожив у
вигнанні в Новочеркаську на Дону (так)
|
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
Мотивація
навчальної діяльності:
Срібло-золото тягне людину в
болото
(Народна мудрість)
Так би я назвала життя і діяльність
Герасима Калитки – головного героя трагікомедії „Сто тисяч”. Твору, що став
класичним взірцем українського театру „корифеїв” і який є актуальним і
„болючим” в нашій сьогоднішній діяльності.
IV. Опрацювання навчального матеріалу
Вступне слово вчителя.
У дружній сім’ї Тобілевичів діти
вчились не тільки розуміти й цінувати народне мистецтво, а й любити труд,
шанувати людей праці. Не випадково ця сім’я дала українській культурі чотирьох
видатних артистів – корифеїв українського театру: Івана, Панаса, Миколу і Марію
Тобілевичів.
Щоб побувати на виставах у
Єлисаветграді (тепер Кіровоград), він пішки ходив туди з Бобринця за 50
кілометрів.
У Єлисаветграді був заснований
театральний гурток. У його роботі активну участь брали М.Кропивницький та
І.Тобілевич. Улюбленим твором артистів і глядачів була п’єса „Назар Стодоля”
Т.Шевченка, у якій автор розкрив суперечності між багатими і бідними козаками в
XVII ст. У цій п’єсі Іван Карпович грав Назара, а його дружина – Галю. З великим
успіхом театральний гурток ставив п’єсу І.П.Котляревського „Наталка Полтавка”.
Вистави за участю корифеїв театру М.Кропивницького, М.Заньковецької, братів
Тобілевичів піднесли український театр на небувалу височінь. Прославлених
артистів вітали Київ і Мінськ, Одеса і Кронштадт, Петербург і Тбілісі.
Царські жандарми переслідували
учасників гуртка. В 1883 році Івана Карповича за розпорядженням міністра
внутрішніх справ звільнили з роботи в поліцейському управлінні. І.К.Тобілевич
вступає в трупу (колектив акторів) М.Старицького, де працює під псевдонімом
Карпенка-Карого.
Діячам українського театру доводилось
тоді працювати в тяжких умовах, постійно зазнаючи утисків від царського уряду
та його цензури. Театр не мав постійного місця, мандрував країною. Тобілевич
писав п’єси для українського театру і брав активну участь у виставах як актор.
Марко Кропивницький у нарисі „Спогади
про Бобринець і бобринчан” писав : „Заслуги Івана Карповича перед українським
театром великі… він зоставив по собі слід, котрий не заросте і не затерніє,
поки живе Україна”.
V. Опрацювання твору І.Карпенка-Карого „Сто тисяч”
1. Історичні події, відтворені у комедії.
Групова робота
-
Дослідити групі „Біографи” історичні події, відтворені у
комедії „Сто тисяч”.
-
Дослідити групі „Літературознавці” особливості назви
твору.
Цікавої та
успішної Вам праці!
„Літературознавці” (повідомлення № 1)
Після
скасування кріпосництва в Україні швидко розвивається капіталізм. Поглиблюються
класові суперечності між багатими і бідними. Сільська буржуазія зосереджує в
своїх руках великі земельні масиви. На розлогих полях землевласників,
обливаючись кривавим потом, з ранку до ночі за безцінь працювали безземельні
селяни. Куркулі – найлютіші, найгрубіші, найдикіші експлуататори. Визискуючи
наймитів та сільську бідноту, вони награбували найбезсоромнішими шахрайськими
засобами збагачення. Сільська буржуазія і стала наприкінці ХІХ – на поч. ХХ
століття господарем тогочасного села.
(Повідомлення № 2) „Біографи”
Жадоба
до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це
доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не
лишився осторонь і український драматург І.Карпенко-Карий. У комедії „Сто
тисяч” він ставив за тему піддати сатирі ті негативні явища, які перебували у
80-90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої
багатства. Часто гонитва за грошива ставала самоціллю, гроші витісняли з життя
людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’явилися такі постаті, як
Герасим Калитка – головний герой комедії „Сто тисяч”.
(Повідомлення № 3) „Літературознавці”
Першою
п’єсою, що вийшла з-під пера драматурга після того, як він позбувся „гласного
нагляду”, була комедія „Гроші”, написана в 1889 році. Того ж року автор
надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: „К представлению
признано неудобным”. Після переробки комедія була дозволена до постановки під
зміненою назвою „Сто тисяч”. На думку самого автора, що назва твору буде краще
відповідати його сюжету. Адже ж справа йшла не взагалі про гроші та їхнє
збагачення для селянина, а саме про суму в сто тисяч, яку наважився придбати
Калитка за свої п’ять тисяч. У 1890 р. комедія була поставлена на сцені.
(Повідомлення № 4) „Літературознавці”
Перша редакція комедії мала назву
„Гроші”. Чому саме „Гроші”? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки
найважливіше – купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки
спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною, – це
основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом,
лицеміром.
Жадоба до грошей призводить до духовної
деградації людини. Саме гроші стають для нього найважливішим авторитетом, а так
би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У
гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і
зовсім потрапив у катастрофічне становище.
2. Виразне читання цікавих уривків з твору в
ролях або переказ окремих епізодів із трагікомедії.
Зачитуємо монолог Герасима від
слів „Жид – то діло,… ” до „…цікаво дуже бачити фальшиві гроші”, або діалог Герасима
з Копачем у IV яві ІІ-ї дії від слів „Така з’їжа, така з’їжа…” до
„…Щасливі люде… Я й сам від думок не сплю”. (ст. 212) ява ХІ (ст. 216) Діалог Герасима
і Параски від „Звели і нам здоров’я”. (ст. 226) ява VIII Герасим
– Савка до яви ХІ.
3. Визначення теми, ідеї, основної думки, жанру і
запис у робочий зошит.
Тема: зображення життя
селянства в пореформені часи,
суспільні
явища, що мали місце у 80-90 роках ХІХ ст.
Ідея: викриття
й засудження в образі Герасима Калитки
хижацтва,
жорстокості, ненаситної жадоби до
наживи,
духовної обмеженості, а також згубного впливу
грошей
на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
Основна думка: автор
бичує страшною сатирою всіх і сміхом
крізь сльози
сміється над пороками і змушує
людей, мимо їх
волі, соромитись своїх учинків.
Жанр: трагікомедія
4.
Композиція – драматичний твір складається з чотирьох частин, кожна з яких
поділена на яви.
„Літературознавці” досліджують композицію комедії
„Сто тисяч”.
Експозиція:
знайомство автором читача з місцем дії та дійовими особами – Герасимом
Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою
Мотрею, показує обставини, у яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав’язка:
Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть
йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.
Розвиток
дії: гонитва Калитки за наживою, за грошима. У другій та третій діях
комедії показано, що кожний вчинок Калитки, кожна його думка підпорядковані
безглуздій жадобі збагачення, накопичення грошей і землі. Він нещадно
експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одружені сина шукає
засобів збагачення.
Кульмінація:
Маюфес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у Смоквинова, бо
її поспішає придбати Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок
„грошей” і починають ділитися. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку
замість фальшивих грошей були пакунки чистого паперу. Невідомий виявляється
спритнішим шахраєм, ніж Калитка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч
карбованців мішок чистого паперу.
Розв’язка:
п’єса „Сто тисяч” закінчується тим, що обдурений Герасим у розпачі вішається,
його врятовує Бонавентура. Драматург показав усю потворність моралі Калитки,
висміяв його мрії, поведінку, дії.
Учитель.
З золотом, як з вогнем: тепло з ним і небезпечно. Гроші, прагнення мати їх
більше призвело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх
сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до
послаблення суспільства. Чи є актуальними ці проблеми зараз? Відповідь: так!!!
VI. Рефлексивно-оцінювальний етап
1. Аналіз запланованих цілей.
Вчитель:
урок закінчується. Спробуємо оглянутися і відповісти на запитання: який його
результат? Почнемо із запланованого: чи досягли ми цілей? Чи допоміг цей урок
відповісти на якісь власні запитання? Чи допоміг щось зрозуміти у собі? У
житті?
Метод
„Мікрофон”
Продовжте
речення:
-
Після цього уроку я відчуваю… (повагу до І.Карпенка-Карого, психолога, бо
потрібно добре вивчити характер людини, яка має нестримний потяг до багатства;
повагу до актора, який сам писав п’єси і грав у них ролі, наприклад, роль
Герасима Калитки виконував Іван Карпенко-Карий).
-
Після цього уроку я розумію… (що жадоба до матеріального збагачення завжди
призводила до духовного зубожіння; вчинення злочинних діянь, адже Герасим
Калитка погодився придбати фальшиві гроші).
- Чи
задоволений я уроком?
Діти
піднімають смайли-оцінку уроку.
2. Оцінка роботи в групах
VII. Домашнє завдання. Скласти інформаційне гроно „Вплив
грошей на героїв п’єси”. Підібрати прислів’я про гроші.
|
Н-д:
|
деградація
цинізм
Гроші: жорстокість
шахрайство
|
Прислів’я:
За наші гроші ми всі хороші.
Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
Без грошей, як без рук.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар