Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Зміст поеми „Іван Вишенський”.

Мета: зацікавити восьмикласників особою письменника, його творчістю; формувати поняття про історичну правду і художній вимисел у творі; виховувати бажання читати художню літературу.

Обладнання: ілюстрації, фотопортрет Івана Франка, малюнки, роздруки уривків до повісті

О. Назарука «Роксоляна».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Демонструючи портрет І. Франка, учитель читає:

„Він був вище середнього зросту, з гарним високим чолом, з рудавими, невеликими вусами і сірими очима. На його обличчі малювалися розум і енергія. Очі й уста показували на впертість і завзяття. Він був у вишиваній сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У поведінці був скромний... навіть трохи несміливий.”

Так змалював Франка сучасник. А якою він був людиною? Як творив і жив? В колі яких людей верстав свій нелегкий життєвий шлях? Сьогодні на уроці ми згадаємо, що вже знаємо про нього і спробуємо дослідити його світогляд. Бо він є тим вирішальним фактором, від якого залежить вибір тем, коло проблем, порушуваних у творах. А ще нам доведеться подумки перенестися у далеке ХVІ ст. Ми не тільки помандруємо дорогами середньовічної Греції, познайомимося із самотнім життям афонських монахів, а насамперед, заглибимося в особисті переживання головного героя Франкової поеми – І. Вишенського, щоб збагнути його сумніви, усвідомити його проблеми і, нарешті, відповісти на питання: чи правильно вчинив І. Вишенський, заживо поховавши себе у печері?

ІІІ. Виклад навчального матеріалу.

Прес-конференція із І. Франком.

Уявіть себе журналістами. До нас на прес-конференцію прийшов Іван Якович Франко.(Один із учнів)

Учні ставлять запитання (підготовлені вдома).

Слово вчителя.

То хто ж він такий – Іван Вишенський?   

Повідомлення учнів про Івана Вишенського.

– Чому саме Агатангелу Кримському присвятив Франко свою поему?

Повідомлення учнів про А. Кримського.

4.Подорож до Афонської гори.

А)Повідомлення учня про гору Афон.

Б)Читання опису Святої гори в повісті Осипа Назарука «Роксоляна».

 - Що ви дізналися про гору Афон?

5. Робота над текстом поеми «Іван Вишенський».

Бесіда за планом.

1)Опис гори Афон.

2)Жалібний плач дзвонів.

3)Церковний  хід до печери.

4)Розмова ігумена зі старцем Іваном.

5)Роздуми самітника про привабливий, але й страшний образ земного життя.

6)Зустріч із павуком.

7)Прагнення старця до ясності в душі й укріплення віри.

8)Неждані посланці – пелюстки вишневого цвіту.

9)Козацькі барки на горизонті.

10)Лист із України.

11)Вагання Івана Вишенського.

12)Любов до ближнього, прагнення йому допомогти перемагає.

 - Чи є щось тривожне у прекрасному описі афонського краєвиду?

 - За ким плаче дзвін?

 - Франко кілька разів називає аскетичний спосіб життя подвигом? Чому?

 - Опишіть зовнішність аскета.

 - Яким ви уявляєте вхід у печеру?

 - Які умови життя аскета у печері?

 - Чого треба зректися старцю?

 - Від якої особи ведеться розповідь? Чому?

 - Чи почуває старець себе щасливим у перші хвилини?

 - У чому його щастя?

 - Чому аскет спочатку прийняв павука, як ворога?

 - Чому все ж не обірвав павутину?

 - Чому не визволив муху?

 - Чи відчув старець сумніви? Чи бореться він з ними?

 - Чи подобається Вишенському запах вишні?

 - Що нагадує цей запах?

 - А які у вас виникають асоціації зі словом вишня?

 - Як приймає аскет цю звістку про батьківщину?

 - Що привиділося Вишенському?

 - Який настрій у старця?

 - Чому приїхали посланці?

 - Що розповідають про Україну?

 - Чому старець знову перечитує лист із батьківщини?

6. Підсумок учителя.

Як бачимо, особливих подій у поемі не відбувається. Рух здебільшого – у сфері думок, емоцій, переживань.

Саме тому, напевне, І. Франко відступив від історичної правди й завершив твір умовно- символічною картиною: Вишенський повертається додому, спустившись із печери до моря по сонячному промінню, й потім по воді доходить до козацької барки. Насправді ж Вишенський кілька разів відвідував Україну, два роки жив у Львові ( у Скиті Манявському), і це було відомо й раніше.

7.З’ясування поняття історична поема.

Робота з підручником. Запис у зошити.

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок.

Завдання учням.

Складіть ланцюжок понять, які характеризують внутрішній стан героя поеми І. Франка «Іван Вишенський».

Рішучість – твердість – задоволення – замилування – переживання – вагання, сумніви – тривога – сумніви, неспокій – страх – докори совісті – упевненість – просвітління.

V.  Підсумок уроку.

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення.

«Постать Івана Вишенського викликає у мене…»

  2. Слово вчителя.

Збігають останні хвилини нашого сьогоднішнього уроку, та ваша подорож на гору Афон продовжиться. На наступному уроці ми ше будемо говорити про постать Івана Вишенського.

Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

Скласти план та виписати цитати до характеристики образу Івана Вишенського.