Олена Пчілка. Оповідання "Сосонка"

Олена Пчілка – найкраща, найрозумніша,

найталановитіша жінка світового рівня

Леся Українка

Тема. Олена Пчілка. Розповідь про письменницю та її родину. Оповідання  «Сосонка». Ідея притягальної  захисної сили рідного дому. Дивовижна пригода з хлопчиком Івасем.

Мета: подати учням цікаві факти з біографії Олени Пчілки;  розкрити зміст оповідання «Сосонка»; навчати переказувати твір близько до тексту, аналізувати оповідання; проаналізувати риси характеру Івася, поміркувати над пригодою, що сталася з хлопчиком; дати поняття про оповідання, ознайомити з особливістю його побудови, особливу увагу звернувши на експозицію; розвивати логічне мислення, навички аналізу прозового твору, виразного читання; удосконалювати навички роботи в  парах; збагачувати словниковий запас учнів;  виховувати повагу до друзів, любов до природи, до рідної батьківської домівки, доброту, чуйність.

Обладнання: портрет Олени Пчілки, твори письменниці, фотографії родини Косачів-    Драгоманових.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми познайомимося із цікавими фактами біографії Олени Пчілки, навчимось аналізувати оповідання «Сосонка», проаналізуємо риси характеру Івася. Виховаємо в собі повагу до друзів, любов до природи, до рідної батьківської домівки, доброту, чуйність.

Епіграфом нашого уроку є слова, які сказала відома українська поетеса Леся Українка про свою маму. (Учитель зачитує епіграф.) І дійсно, Олена Пчілка  все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім'я відродження української нації. Справжнє її ім’я  Ольга Петрівна Драгоманова (за чоловіком -Косач). Її ім'я по праву займає почесне місце в одному ряду з таки­ми українськими Берегинями, як Роксолана, Маруся Чурай, Леся  Українка.

ІІ. Презентація домашнього завдання

1. Повідомлення першої групи юних біографів.

Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Походила зі славетного роду Драгоманових. У батьківській оселі здобула початкову освіту, а потім навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Жила Ольга з братами і сестрами в близькому оточенні дворової челяді і простих людей Гадяча. Діти не знали, на своє щастя, гувернерів. Доглядала і виховувала рідна мати з допомогою няньки, звичайної сільської бабусі. Ще з дитинства відчула Ольга Петрівна красу рідної землі, народних звичаїв та обрядів, не обминали двору Драгоманових колядування, посипання, запросини на весілля. У Драгоманівській родині міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася українська пісня, казка. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пчілку, а через неї і на доньку Лесю.

2. Повідомлення другої групи юних біографів.

Брат Олени Пчілки Михайло Драгоманов, видатний вчений і громадський діяч, залучив її до участі в культурно-освітній організації «Громада». Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком Петром Косачем, юристом за освітою. Вони мали шестеро дітей: Михайла, Ларису, Ольгу, Оксану, Ісидору. Молода й розумна мати привертала дитячу увагу до народних звичаїв, прищеплювала любов до України, гордість за її минуле. Мати робила все, щоб діти виросли патріотами. Особливо великий вплив вона мала на формування Лесі. Навіть дала їй псевдонім — Українка. З любові до рідної мови, материнської пісні, батьківської мудрості виростає людина, добра й щедра. Такими були діти родини Косачів. Цікаво, що друкувати свої вірші письменниця почала лише на рік швидше від дочки, славетної Лесі Українки. Підписувала їх псевдо­німами «Олена Пчілка», «Бабуся Олена», «Олена Княжна», «Кочубеївна», «Колодяжинська», «Анжело» та іншими. Як згадує дочка Ісидора, Ольгу на Волині, де проживала сім'я Косачів, називали Оленою, а оскільки вона багато працювала, то чоловік, Петро Анто­нович, порівнював її з бджілкою. Звідси відомий псевдонім «Олена Пчілка». Письменниця дійсно любила бджіл, їх невсипущу працю, доцільну метушню. Там, де вона довго жила, заводила пасіку, хоча б три-чотири вулики.

3. Повідомлення першої групи юних дослідників. «Олена Пчілка — перекладач».

Творчість Олени Пчілки почалася, по суті, перекладами, яким письменниця надавала особливого значення у своїй літературно-суспільній діяльності. Перекладацькою справою займалася протягом усього життя, вважаючи її одним із важливих засобів розвитку української мови. Своїми 232  перекладами знайомила українського читача з класичними літературними зразками Заходу і Росії: Ґете, Ґейне, Словацького, Пушкіна, Лермонтова. З метою популяризації рідного слова перекладає російською мовою власні оповідання і поезії зі збірки «Думки-мережанки».

4. Повідомлення другої групи юних дослідників «Олена Пчілка — етнограф».

Любов до прадавніх народних ремесел, якими споконвіку пишається Україна, була властива Олені Пчілці. Вона займалася дослідженнями української народної вишивки. На волинській землі 1876 року вийшла друком її робота під назвою «Український народний орнамент». Це видання принесло їй славу першого в Україні знавця цього давнього мис-тецтва. У 1920 і 1927 роках були опубліковані етнографічні праці «Українські узори», численні статті в збірках, альманахах і періодиці. Сама Ольга Петрівна теж дуже любила вишивати і навчила цьому ремеслу своїх дітей. Найкраще вишивала Леся. Разом з мамою вони вишивали рушники і завезли в Канів у музей Тараса Шевченка.

5. Повідомлення юних науковців «Олена Пчілка — науковець».

Журнал «Киевская старина» охоче друкував її наукові розвідки. Крім того, лексичний матеріал, зібраний О. Пчілкою на Волині, друкувався в різноманітних словниках, а словесно-етнографічні матеріали (пісні з мелодіями, народні перекази, тощо) видавались у збірниках М. Лисенка, Д. Антоновича, М. Драгоманова. О. Пчілка в 1925 році була об-рана членом-кореспондентом Академії наук. Вона активно працювала у складі етнографічних літературно-історичних комісій. Письменниця активно займається музейною справою.

6. Повідомлення «Олена Пчілка — педагог».

Своїм громадським обов'язком і метою життя Олена Пчілка вважала виховання високих духовних цінностей, почуття патріотизму, національної самосвідомості в дітях. Як талановитий педагог, вона виховувала в них любов до рідної мови, пісні, природи. Не визнавала казенну шкільну науку, виробивши свою систему навчання, дала дітям перше уявлення про світову культуру. О. Пчілка цікавилася шкільною наукою, із захопленням розповідала на сторінках своїх творів про справжніх народних учителів, які, не шкодую-чи ні часу, ні навіть власного здоров'я, несли світло освіти в народні маси. Можна сказати, що педагогічна діяльність О. Пчілка у своїй родині є прекрасним зразком материнської школи, де ми бачимо початки свідомого ставлення до слова. О. Пчілка як учитель не лише досконало, активно володіла рідною мовою, а й уміла передати свої знання, заохотити до творчості інших. О. Пчілка дала своїм дітям різнобічні знання: вони вивчали багато мов, світову історію, музику, малювання, заохочувала до літературної творчості.

7. Повідомлення «Олена Пчілка — видавець».

Олена Пчілка була редактором і видавцем журналу «Рідний край», і започаткувала додаток до нього — щомісячний часопис «Молода Україна» (1908-1914).

8. Повідомлення «Олена Пчілка — поет, прозаїк, драматург».

Яскраво розкрився талант письменниці у творах для дітей і про дітей. На віршах, байках, казках та оповіданнях Олени Пчілки виховувалися й виховуються українські діти. Олена Пчілка створює ряд драматичних творів. Вона надрукувала свою першу дитячу п'єсу «Весняний ранок Тарасовий» про Т. Шевченка. У 1916 р. письменниця створює другу п'єсу «Казка Зеленого Гаю». Пізніше — «Кобзареві діти», оперу «Дві чарівниці».

Учитель. Це про Олену Пчілку сказав Панас Мирний: «Нашим нащадкам доведеться оцінувати Вашу щиру працю народною поговіркою: "Родюча, як земля, а робоча — як бджола"»

ІІІ.Схема квітки-ромашки

ІV. Робота над оповіданням «Сосонка».

1.Комбіноване читання твору

- Знайдіть опис лісу. Зачитайте. Чим сосонка виділяється з-поміж інших лісових дерев? Якими рисами авторка наділяє деревце?

- Знайдiть у творi уривок, де розповiдається про те, чому продали сосонку.

- Знайдiть  уривок,  де розповiдається про те, чому батько та Івась залишились на нiч у будинку панiв.

-  Яке «диво» побачив Івась у панській світлиці? Свою відповідь проілюструйте рядками тексту.

- Знайдiть у творi уривок,  де розповiдається про те, як до Івася ставилися пани, коли вiн почав на них працювати.

- Коли Івась переживає радість, захоплення, а коли смуток, тугу, страх, розпач?

 - Чи схвалюєте ви втечу Іва­ся? Чому?

 -  Чому батьки не насварили Івася ?

2.Виразне читання дітьми уривків, які вразили, захопили в оповіданні.

- Що вас найбільше вразило, схвилювало у творі? Зачитайте.

3.Теорія літератури.

- Які казкові елементи є у творі? Для чого авторка їх використовує?

Визначення персонажів оповідання: сосонка, сорока, берізки, ли­пи — вигадані, фантастичні; Максим, Івась, мати Івася, нянька — реаль­ні.

Особливості оповідань: зображення переважно однієї події з жит­тя героя, розповідний спосіб викладу художнього матеріалу, нетри­валий час дії, обмежена кількість дійових осіб, невеликий обсяг.

Отже, твір «Сосонка» — це оповідання з елементами фантастики.

4.Робота в зошитах (запис з теорії літератури про оповідання)

Учитель разом із учнями визначають тему (змалювання цікавої пригоди хлопчика Івася та одинокої сосонки), основну думку (при­значення на землі), початок дії (знайомство з героями: сорока ді­зналася, що Максим зрубає сосонку і повезе на продаж у місто), розгортання подій (перебування в місті), кульмінацію (сосонка рятує Івася), розв'язку (Івась дякує сосонці).

V.        Гра «Чарівна скринька»

У скриньці заховано листочки з характеристикою доль Івася та сосонки. Учні складають таблицю.

Івась	Сосонка
Найстарший у сім'ї; 10 років. Цікава дитина — упросився з та­том у город Велике задоволення — спостерігає за прикрашанням сосни Забирає викинуту сосну Робить свято для хутірної дітвори Не хоче бути попихачем, наймитом Бажає бути вільним Рішучий крок - втеча	«…така то вже хороша!» «…не дуже велика, але й не маленька…» «…зграбнесенька, круглесенька…, зелені глиці аж сяють, молоді пагонки, як свічечки» Запишалася, стала гордою Хвалькувата Сяє свічечками, ліхтариками Гілля обчіпляне яблучками Сяє, як зоря в небі Рятує Івася Дорогу людям вказує

VІ. Робота в парах

На кожну парту кладуться аркуші з надрукованими позитивними і негативними рисами характеру.

Завдання: вибрати з-поміж них ті риси, які властиві Івасеві. Поєднати з цитатами

Риси характеру:                              

• доброта;

• щирість;

• зарозумілість;

• гордість;

• милосердя;

• співчуття;

• повага;

• пихатість;

• егоїстичність;

• сміливість;

• мужність;

• витривалість;

• почуття гідності.

Цитати:

«Лежить бідна сосонка, розчепіривши те обдерте гілля… Вчора вона була така велична, а тепер?.. Глянув Івась – та аж йому шкода стало.»

«А ввечері Івась таки почепив на сосонку все, що мав…От так утіха була малим»

«Туряють Івася пани, штурхають у потилицю слуги. Одно слово, за попихача в усіх…

- Ні, годі сього! - зважив сам собі Івась і задумав утекти.»

«Іде Івась: уже він далеченько в полі опинився, вже не боїться, що ось-ось наженуть!.. І так йому любо, що то він на волі, навіть не холодно здається, дарма що й сніжок іде.»

V.        Закріплення вивченого.

1. – Діти, а зараз сосонка запитає, як ви запам’ятали сьогоднішній матеріал.

      -    Що трапилося з сосонкою? Чому вона потрапила до міста?

      -   Як Івась з батьком опинилися в панському маєтку?

      -    Якими ви­далися Івасеві панські  діти? Чому?

-          Якою стала сосонка в панському маєтку? Чому вона хотіла, щоб її побачили лип­ки? Чи довгим було величання сосонки?

-          Чому снігурчик був байдужим до рожевих ланцюжків сосон­ки? Що він сказав?

-           Чи стала сосонка у нагоді людям? Як саме?

-          Чому сосонка хотіла, щоб про її пригоду дізналися сестриці?

-          Чи схожі долі деревця і хлопчика? Чим?

-          Що символізує сосонка?

      -   Які риси характеру Івася допомогли йому вийти зі скрутної ситуації?

      -   Чого навчає нас прочитане оповідання?

2. Бесіда.

—  Що з біографії Олени Пчілки вам запам'яталося найбільше?

—  Що найбільше вразило в оповіданні? Чому? Чи хотіли б ви зустрітися з Івасем? Що б          ви йому сказали?

—  Які ознаки оповідання знаходимо в прочитаному творі?

3.Вправа «Мікрофон». 

- Отже, як ви думаєте, чому кажуть: «в гостях добре, але вдома краще»; «дома навiть стiни допомагають»; «мiй дiм-моя фортеця»?

   Тобто, лише вдома, поряд з рiдними, людина почуває себе затишно, захищеною вiд       усього,  тому  додому її завжди тягне.

VІ. Підсумок уроку.

1.      Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

2.      Завершальне слово.

Усміхніться!

І будьте щасливими,

І, як пісню, життя проживіть,

І під буднів сірою зливою

Барви серця свого збережіть!

VІІ.  Домашнє завдання.

Обов’язкове. Вміти довести жанрову приналежність оповідання «Сосонка».

На вибір: а)скласти кросворд за оповіданням «Сосонка»;

                    б)проілюструвати епізоди оповідання;

                    в)створити власне оповідання на самостійно обрану тему.