Іменник (відкритий урок)

          Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

            Мета:  повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички  визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховувати позитивне ставлення до рідної мови.

            Тип уроку: урок повторення вивченого.

  Обладнання: підручники, картки, таблиці, мовне дерево "Іменник" (схема-малюнок).

                                               Перебіг уроку

            1. Організаційний етап.   

Метод передбачення.            

        – Уважно прослухайте загадку і спробуйте передбачити тему уроку.

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.

         Хто чи що? –  ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я … (іменник).

– Молодці! А тепер давайте подумаємо чого ми повинні навчитися на уроці.

       (Учні висловлюють думки щодо мети уроку: метод "Коло ідей").

           

            2. Оголошення теми та мети уроку.

А чи чули ви, що щось зашелестіло в класі?

 

Так, це осінні, пожовклі кленові листочки шепочуться між собою і я бачу, що це дерево з'явилося у нас в класі не спроста, це мабуть мова нам цікаві завдання принесла.

А чи бачите ви, що листочки ледь тримаються, вітерець їх ледь торкне і почнуть вони кружляти в осінній заметілі.

 

А ось і перший листочок, що ж він нам за завдання приніс? (загадка).

 

Загадка - Перший листочок.

 

Хто ти? Що? Твоє ім'я?

Іменна моя сім'я.

Знають всіх в ній поіменно,

А зовуть сім'ю ... (іменник).

 

Як кожна сім'я має своє родовідне дерево, так і іменник має своє.

Кожна гілочка на цьому дереві слугує опорою такої частини мови як іменник.

Опадає наступний кленовий листочок.

Індивідуальні завдання на картках (різнокольорове листя клена, на зворотній стороні якого завдання).

3.  Актуалізація досвіду учнів.

Евристична бесіда за змістом речень,  заздалегідь записаних на дошці.

      До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість,  перемоги й поразки, культуру, традиції, надії і сподівання.

– Назвіть іменники в цих реченнях.

– На які запитання відповідають іменники?

– Визначити рід іменників, відмінок та число.

– Іменник належить до самостійних чи службових частин мови?

– Що ми називаємо іменником?

Учні самостійно формулюють правило, а потім зіставляють його з поданим у підручнику.

4.   Систематизація, узагальнення і поглиблення знань.

Розподільно-словниковий диктант (завдання на наступному листочку)

Записати іменники у дві колонки: назви істот та неістот.

Лисиця, дівчина, зошит, собака, ручка, товариш, олівець, карась, квітка, стіл, теля, школа, підручник,  кінь.

– Поясніть, як ви розрізняєте назви істот і неістот?

Робота з розвитку лінгвістичного мислення учнів.  

– Є ще люди сонні, наче сови,

А глухі до слова – це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

Прокажи відмінки. Це – як вірш.

– Давайте пригадаємо, що ми знаємо про відмінки?

Заздалегідь підготовлений учень читає вірш Д. Білоуса.

Одного разу зустрілися відмінки і засперечалися хто найголовніший?

Називний каже:

-          Я найголовніший! Я є підметом у реченні, початковою формою іменника.

Родовий каже:

-          Я найголовніший! Родовий доскіпує свого – хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, що немає роду переводу.

-          Я – давальний! Все віддам – не жаль мені. Але хочу знати: кому? Чому? Знать про тебе, гожого на вроду, що даєш і ти свому народу?

-          Я – знахідний! У мене є свої потреби. Кого? і що? питаю в тебе. І кого всі ми за друзів маєм, і що друзі роблять нам навзаєм.

-          Я – орудний. Хочу знати ким? Чим?

-          (Автор). В труді орудуй разом з ним.

-          (Орудний). Хочу знати: що здатний ти утнути? Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

-          Я – місцевий! Де? В якому місці? Хочу знати -  у селі чи в місті?

-          Кличний я. Закликаю всіх навколо: гей Іване, Петре чи Миколо.

Почула їх суперечку Мова і сказала:

-          Ви всі важливі. Без вас мова буде бідною, сумною, немелодійною.

Помиріться, друзі!

Хвилинка ерудита (завдання випереджувального характеру).

            Чи знаєте ви, що вчені нарахували різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. В.Колесов уважав, що їх близько тридцяти. У фінській мові, наприклад, – п'ятнадцять відмінків, а в угорській – двадцять два. О.Кондратов указує, що датський лінгвіст Луї Єльмслев визначив: теоретично у мові може бути аж двісті шістнадцять різних відмінків.

Творча робота.

Поставте слова у відповідному відмінку, відновіть у фразі порядок слів й утворіть речення.

Зі, море, правда, дно, вирине.

(Правда зі дна моря вирине).

 

Мова, без, може, не, народ, існувати.

(Без мови не може існувати народ).

Дослідження-пошук.

1 група.  Із поданих іменників, що записані на дошці, виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір.

Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.

      2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви.

Київ, Росія, Дмитрик, Дунай, "Барвінок", "За відвагу".

Диктант з "ключем".

Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.

Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

            Ключ. Добре діло не пропаде.

– Як ви думаєте, яку синтаксичну роль виконує іменник у реченні? Чи лише підмета?     

Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати речення. Усно визначити синтаксичну роль іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного дому, батьківської хати, материнського тепла. Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Мова єднає між собою представників певного народу у часі і в просторі.

"Поетична п’ятихвилинка". Прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники, випишіть їх, провідміняйте.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

Так народу без мови нема.

                           В.Забаштанський

 

5. Підбиття підсумків роботи.

Гра "Хто зайвий?". Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.

Щастя, щасливчик, пощастило.

Музика, музичний, музикант.

Здоровий, поздоровлення, здоров’я. 

Мова, розмова, розмовляти.

Казка, казковий, казкар.

Лінгвістичний двобій. Робота у парах. Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. Наприклад:

– Яка частина мови називається іменником?

– Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

– Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

– Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

– Яку синтаксичну роль виконує іменник?

6. Домашнє завдання.

Вправа за підручником.

Творче завдання за вибором. Скласти казку з теми: "Країна іменників", вживаючи назви істот та неістот, власні та загальні назви або написати побажання (лист) іменникам.

 

 

Евристична бесіда

 

 

Назви істот та неістот

 

 

Відмінки

 

 

Творча робота

 

 

Дослідження-пошук

 

 

Диктант з «ключем»

 

 

Поетична п’ятихвилинка

 

 

Гра «Хто зайвий?»

 

 

Лінгвістичний двобій

 

Записати іменники у дві колонки: назви істот та неістот.

Лисиця, дівчина, зошит, собака, ручка, товариш, олівець, карась, квітка, стіл, теля, школа, підручник,  кінь.

– Поясніть, як ви розрізняєте назви істот і неістот?

 

Записати іменники у дві колонки: назви істот та неістот.

Лисиця, дівчина, зошит, собака, ручка, товариш, олівець, карась, квітка, стіл, теля, школа, підручник,  кінь.

–        Поясніть, як ви розрізняєте назви істот і неістот?

 _______________________________________

1 група.  Із поданих іменників виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір.

Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.

_____________________________________________________________

 

1 група.  Із поданих іменників виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір.

Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.

_____________________________________________________________

      1 група.  Із поданих іменників виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір.

Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.

__________________________________________________________

 

2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви.

Київ, Росія, Дмитрик, Дунай, "Барвінок", "За відвагу".

_____________________________________

2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви.

Київ, Росія, Дмитрик, Дунай, "Барвінок", "За відвагу".

____________________________________

      2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви.

Київ, Росія, Дмитрик, Дунай, "Барвінок", "За відвагу".

______________________________________